PRP (збагачена тромбоцитами плазма) PLATElet RICH PLASM

Метод введення збагаченої тромбоцитами плазми, який використовується в ортопедії, заснований на використанні здатності організму до регенерації.
Стимулювати власні клітини до регенерації можна, взявши власну кров. Від 1 до 3 пробірок збирають під вакуумом.

У лабораторній пробірці кров центрифугують, відокремлюючи збагачену тромбоцитами плазму від еритроцитів. PRP вводять шляхом внутрішньосуглобової або навколосуглобової ін’єкції (тобто ін’єкційно), при необхідності під контролем УЗД.
Процедура, яка проводиться в кабінеті, є швидкою та безпечною для пацієнта, оскільки завдяки використанню факторів власної крові виключається алергічна реакція.

Ефективність збагаченої тромбоцитами плазми в ортопедії.

PRP діє шляхом активації тромбоцитів, що містяться в збагаченій тромбоцитами плазмі, для виробництва специфічних факторів росту.
Ефект полягає в стимуляції процесів регенерації тканин, утворення нових кровоносних судин і вироблення колагену.
Завдяки цьому методу можна відновити пошкоджені тканини і структури в таких випадках, як:

• тенісний лікоть,
• лікоть гравця в гольф,
• сповільнене зрощення кісток,
• п'яткова шпора,
• коліно стрибуна,
• пошкодження сухожиль і м'язів
• Дегенерація ахіллового сухожилля.

Терапія Orthokine®

Синдром зап'ястного каналу

Що таке зап'ястний тунельний синдром?
Синдром зап’ястного каналу — це набір симптомів, пов’язаних зі здавленням серединного нерва в зап’ястному каналі (див. малюнок нижче). Це захворювання відноситься до компресійних невропатій, тобто механічний тиск викликає несприятливі зміни в нерві.

Хірургія.

Під час хірургічної процедури зап’ястний тунель звільняється шляхом розрізання дегенерованого сітчастого м’яза-згинача, що спричиняє тиск на серединний нерв. Це полегшує симптоми синдрому зап’ястного каналу.
Розріз робиться біля основи руки. Це дозволяє лікарю побачити поперечну зап’ясткову зв’язку (згинач сітківки). Після розрізання зв'язки операційну рану зашивають шкірними швами.

Процедура проводиться під місцевою анестезією, після процедури ви можете йти додому в той же день.

Що очікувати після операції:

Після процедури руку укутують. Шви знімають приблизно через 10 днів. Біль і оніміння можуть зменшитися відразу після процедури або це може зайняти кілька місяців. Намагайтеся уникати важкого використання рук протягом 3 місяців.

Якщо вам зробили операцію на домінуючій руці і ви виконуєте повторювані дії на роботі, ви зможете повернутися до роботи через 6-8 тижнів. Повторювані рухи включають набір тексту на комп’ютері або роботу на конвеєрі. З іншого боку, якщо у вас була операція і ви не виконуєте повторювану роботу, ви можете повернутися до роботи протягом 4 тижнів.

Коли розглядається хірургічне втручання при синдромі зап’ястного каналу:

Якщо симптоми присутні після тривалого періоду нехірургічного лікування. Загалом операція розглядається, якщо ін’єкції стероїдів і кілька тижнів спокою зап’ястя не мають терапевтичного ефекту.
Якщо ЕМГ дослідження показує пошкодження нерва, необхідна операція.
Важкі симптоми (такі як тривала втрата відчуття або координації пальців або кисті, або відсутність сили у великому пальці) обмежують повсякденну діяльність.
Пошкодження серединного нерва (видно на ЕМГ і втрата функції кисті або пальця) загрожує незворотною втратою функції.
Пухлини або інші утворення повинні бути видалені.

Після операції

Більшість людей відчувають менше або взагалі не відчувають симптомів болю та оніміння рук відразу після операції на зап’ястному каналі.
У рідкісних випадках симптоми болю та оніміння (найпоширеніші ускладнення) можуть повернутися або може виникнути тимчасова втрата сили під час щипків або хапань за предмет через розрив поперечної зап’ястної зв’язки.
Якщо м’язи великого пальця були сильно ослаблені або розірвані, сила та функція руки можуть бути обмежені навіть після операції.

Клацання пальцем

Захворювання являє собою запалення сухожильного піхви пальця-згинача кисті. Тканина, що оточує сухожилля, які згинають пальці, значно потовщується, що перешкоджає вільному ковзанню сухожиль. Це проявляється неможливістю вільно випрямити палець. Спочатку нездужання виникає після періоду спокою, найчастіше вранці, а з розвитком захворювання - після кожного нахилу. Також з’являється набряк біля основи пальців. Розправляємо замикальний палець «примусово» з супутнім болем і характерним тріском.

Хірургічне втручання - удар пальцем

Опис процедури:
Операція проводиться в ішемізованому полі, отриманому шляхом накладання джгута на руку. Процедура полягає в хірургічному розрізанні або видаленні запаленої оболонки сухожилля згинача пальця та забезпеченні вільного руху сухожилля згинача пальця.

Виконання операції клацання великим пальцем не гарантує вирішення наявних захворювань. Кінцевий ефект лікування тісно пов'язаний з дотриманням медичних рекомендацій і проведенням повного циклу реабілітаційних процедур, індивідуально підібраних для кожного пацієнта.

Після лікування:

• Руку можна носити в слінгу кілька днів - це зменшить набряк і біль руки.
• Ви можете відчувати біль у руці та оніміння пальців протягом кількох днів – рекомендовані знеболюючі засоби – відповідно до вашої інформації про дозу ліків та спосіб їх прийому.
• Після операції нічний біль в руці повинна вщухнути.
• У першу добу після операції спостерігається невелика гіперемія пов'язки.
• На другий день після операції слід почати розвантажувати прооперований спусковий палець настільки, наскільки це дозволяє пов'язка. Це запобігає скутості пальців і утворенню набряків рук. Ви також повинні тренувати лікті та плечі.
• Шви знімають на 10 добу після операції. До цього часу намагайтеся не опускати руки вдень і вночі.
• Прооперовану руку слід щадити протягом 6 тижнів (не виконувати роботи, що потребують сильного захоплення руки).

Контрактура Дюпюітрена

Це згинальна контрактура пальців, яка набагато частіше зустрічається у чоловіків. Найчастіше вражає долонну поверхню кисті. Приблизно в 25-60% випадків це генетично обумовлено. Характеризується появою невеликої шишки або потовщення в області долоні.

Лікування:

Відновлення функції кисті (або зменшення ступеня контрактури) можливо тільки в результаті процедури. Проводиться під місцевою або загальною анестезією. Як знеболення використовують джгут, що викликає ефект ішемії оперованої кінцівки.

Хірург-ортопед зрізає/зрізає відрослі пасма, які викликають скорочення. Рану зашивають і закріплюють пов'язкою (іноді використовують гіпсову лонгету). При необхідності дренування післяопераційної рани під шкіру вводять трубку, яка відводить кров у пластикову пляшку (дренаж видаляють на наступний день після процедури). Шви та іммобілізацію знімають приблизно через 2 тижні. Реконвалесценція триває близько місяця.

Ускладнення лікування:

• гематоми і набряки рук,
• некроз шкіри навколо післяопераційної рани,
• інфекції,
• обмеження рухливості суглобів рук,
• хронічні болі в післяопераційному місці,
• пошкодження нервів
• рецидив захворювання (якщо операція була проведена на пізній стадії).

Реабілітація:

Вправи для рук відіграють ключову роль у відновленні повної фізичної форми після операції. Вони дозволяють відновити тканини, зменшити рубці та відновити рухливість пальців. Реабілітацію також можна розпочати на ранній стадії контрактури, щоб запобігти її подальшому розвитку.

Висічення ганглія

Що таке ганглій?

Ганглії (желатинозні кісти) є найпоширенішими вузликами на руках. Вони не є злоякісними змінами і в більшості випадків нешкідливі. Вони зустрічаються в різних місцях, але найчастіше вони утворюються на тильній поверхні зап'ястя. На перший погляд ганглій може виглядати як виступаюча кістка зап’ястка. Ганглії потребують ультразвукової діагностики зап’ястя або кисті.

Ганглії наповнені рідиною і можуть з'являтися, зникати або змінювати розмір протягом короткого часу. У багатьох випадках кіста медузи не вимагає лікування, але завжди вимагає медичного обстеження. Однак якщо кіста болить, порушує рухливість або є косметичним дефектом, є кілька варіантів лікування.

Лікування гангліїв:

Основою лікування гангліїв є усунення запалення всередині суглоба. Першим кроком має бути полегшення навантаження шляхом обмеження рухів у місці утворення ураження, наприклад, за допомогою ремня, шини або ортеза.

Наступним етапом лікування ганглія є його пункція та дренування вогнища ураження від залишків рідини разом із подачею кортикостероїдів, що дає можливість розростання та утворення внутрішнього рубця. Ця процедура проводиться в стерильних умовах, під наркозом і, при необхідності, під контролем УЗД. Однак вважається, що лікування не зовсім ефективно.

Хірургічне видалення ганглія може знадобитися, якщо консервативне лікування неефективне або виникають рецидиви. Під час процедури січуть фрагмент суглобової або сухожильної капсули. Операція на ганглії проводиться під місцевою анестезією з невеликим розрізом шкіри. Після її проведення суглоб іммобілізують на кілька днів. Повернення до нормальної активності відбувається приблизно через 6 тижнів, а в післяопераційному періоді проводяться фізіотерапевтичні процедури.